Різні
Людмила Скрипко
Я так боюся важливих рішень. Сьогодні, вчора, позаторік. Вагання вічне, то клятий біч мій Сама з собою борюсь повік. Себе вмовляю, шукаю суті І так буває, що сил нема. І серце тоне немов в отруті В отих ваганнях. Така біда. А ти рішучий, ти зовсім інший - Так рвучко вектор до мрій веде. Не зупинити важливих рішень, Коли ідея зове тебе. Твій роздум - швидкий, мої повільні, Ти - міцна кава, я - крихкий лід. Тому так дивно, які ми різні, А ти для мене безкраїй світ.
2021-06-25 09:11:00
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
Твои стихи берут за душу. Они живые. У них есть душа...
Відповісти
2021-06-25 20:58:06
1
Людмила Скрипко
Спасибо❤️
Відповісти
2021-06-25 22:25:38
Подобається
Інші вірші поета
Граблі Душа Запах літа Тривога
Інші поети
Alexia Johnson
@AlexiaJohnsonBosz
Bohdana Chutora
@Bohdana_Chutora
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3225
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2215