Різні
Людмила Скрипко
Я так боюся важливих рішень. Сьогодні, вчора, позаторік. Вагання вічне, то клятий біч мій Сама з собою борюсь повік. Себе вмовляю, шукаю суті І так буває, що сил нема. І серце тоне немов в отруті В отих ваганнях. Така біда. А ти рішучий, ти зовсім інший - Так рвучко вектор до мрій веде. Не зупинити важливих рішень, Коли ідея зове тебе. Твій роздум - швидкий, мої повільні, Ти - міцна кава, я - крихкий лід. Тому так дивно, які ми різні, А ти для мене безкраїй світ.
2021-06-25 09:11:00
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
Твои стихи берут за душу. Они живые. У них есть душа...
Відповісти
2021-06-25 20:58:06
1
Людмила Скрипко
Спасибо❤️
Відповісти
2021-06-25 22:25:38
Подобається
Інші вірші поета
Живи, а не грай Не моя Розмова зі смертю Вересень
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2941
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13361