Мир

Людмила Скрипко

Коли небо стане мирним й синім, Як колись. Я не зведу очей. До намиста всі зберу я мрії: Гомін днів і тихий сон ночей, Плюскотіння річки на світанні І холодну вранішню росу. Півня спів, що будить мене зрання, Повну пахощів і зелені весну. Захід сонця стримано багряний І покоси жита у полях, Морозець дитячих щік рум'яних, Осінь стиглу яблучну в садах - Все зберу, що в серці відгук має. Пряну каву в затишку квартир. Все, що мою душу зачіпає І зоветься теплим словом Мир. 25.01.2023

2023-08-27 07:30:33

Інші вірші поета

Своє-чуже. Дякуєм, що світив Не моя ***

Інші поети

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Агнія Бурне

@Agnia_Burne

11:11

@light_blue

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4478

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3202