Танцпол
Людмила Скрипко
Від почуттів аж пульсує танцпол, Повільна мелодія лине. Серце стукоче: "Прийшов, прийшов!" Плечі його і спина. Ні, їй не сплутать його силует З жодним на цьому світі. Щовечора мріє спіймати момент- На білий танок запросити. Та якось незручно їй підійти, Соромиться бідолаха. Впевненості не здобуть, не знайти, Серце тремтить, як птаха. Крок іще крок, завмирає душа, П'янко пахнуть лілеї... "Ледве знайшов тебе, де ти була?"- Він просто перед нею. "Сплутали з кимось мене, мабуть"- Тихо вуста шепочуть. "Ні, я не сплутав, мене Ігор звуть, Давно запросити хочу." Від почуттів аж пульсує танцпол, Мелодія душу гріє . Їй ще не віриться, що підійшов, А серце вже щастям німіє.
2021-07-11 23:16:53
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Алиса Селезнева
🤗😁😘
Відповісти
2021-07-12 07:01:26
1
Інші вірші поета
Осінній спогад Лиш раз на рік Подрузі дитинства Злива
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
855
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11829