Танцпол
Від почуттів аж пульсує танцпол, Повільна мелодія лине. Серце стукоче: "Прийшов, прийшов!" Плечі його і спина. Ні, їй не сплутать його силует З жодним на цьому світі. Щовечора мріє спіймати момент- На білий танок запросити. Та якось незручно їй підійти, Соромиться бідолаха. Впевненості не здобуть, не знайти, Серце тремтить, як птаха. Крок іще крок, завмирає душа, П'янко пахнуть лілеї... "Ледве знайшов тебе, де ти була?"- Він просто перед нею. "Сплутали з кимось мене, мабуть"- Тихо вуста шепочуть. "Ні, я не сплутав, мене Ігор звуть, Давно запросити хочу." Від почуттів аж пульсує танцпол, Мелодія душу гріє . Їй ще не віриться, що підійшов, А серце вже щастям німіє.
2021-07-11 23:16:53
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Алиса Селезнева
🤗😁😘
Відповісти
2021-07-12 07:01:26
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5586
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2576