У мене до тебе все...

Людмила Скрипко

У мене до тебе - все, У тебе до мене - нічого. Щодня я питаю в Бога Завіщо мені все це. Без тебе зневіри гріх, Емоції - наполовину. Навіщо в лиху годину Почула в юрбі твій сміх. Свинцем налилися ноги, Застигла ...як з неба грім, Але навіть в громі тім, Я не відчувала тривоги. Нічого змінити не в змозі Це просто випадок,рок Амур відпустив гачок І вийшло, що я по дорозі. У очах моїх - вогонь, На серці тягуча благість, Боже, пошли витривалість Не прагнути тих долонь. Крига в очах твоїх Чи просто холодний колір? Ти різко поправив комір І знов за юрбою зник... У мене до тебе все У тебе до мене нічого Чим я прогнівила Бога, Що стріла тоді тебе.

2021-11-13 22:33:39

1

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4701

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283