Горе
Ми собі жили у мирі й любові, Інколи, тихо сварили зарплату, А недалечко було собі горе... Тихо дрімало. Його б не чіпати... Сусід розбудив,що катує і мучить. Воно прокидалось неспішно, поволі, Спочатку, як грім, прогриміло у Бучі. Зайшло у Ірпінь, Бородянку, Гостомель. Життя - довгий шлях співпадінь різних й збігів, А так лиш в жахливім буває кіно... Горе прийшло в Маріуполь, Чернігів, Бахмут, Кременчук, Дніпро. Його ми не кликали і не чіпали І хай би дрімало повік, без пори. Ні, воно лізе... Горе дістало І Київ, і Бровари... В Винниці горе, в Херсоні, в Одесі, В кожному місті й селі, Воно проростає в українськім серці На чорних руїнах війни. Світе, не спи! Дай щити нам і зброю, Дай повернути наш дім. Вигнати з нього війну і горе. І жить, як раніше, в нім. Вирвати з серця свого з корінням Паросль згорьованих днів, Скільки ще в нас залишилось терпіння? Вистачить, щоб дочекатись мир! Щоб душу і серце не рвало на частки, Не падати, щоб без сил. У наших містах хай поселиться щастя, Світло, добробут і мир. Загоїм любов'ю болючії рани І нечисть прогонимо всю. А горе хай верне туди, звідки звали, До тих, що збудили. В москву. 22.01.2023
2023-08-27 07:26:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3011
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2272