Диво з див
Людмила Скрипко
У руці малесенька долонька. Пальчики здригнулися ві сні. Ні, це не синочок і не донька. Мій онук. Він гріє мої дні Світлою дитячою любов'ю, Хоч і шкоди в ньому досхочу, Його усмішка покращує здоров'я, По городу вслід за ним лечу. Повалились разом у цибулю - Жовтий байк не витримав кульбіт: "Ти мурзата, наче чорт, бабуля І від сміху вже болить живіт." Лежимо, над нами синє небо, В білій ваті знову чудеса: "Подивись, бабунь, он королева, Майже до землі її коса!" Ми зчаровані казковою красою. Неочікувано хлопця сон зморив. В хату я несу перед собою Справжнє щастя, своє диво з див.
2021-12-04 15:10:57
18
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлія Богута
@Людмила Скрипко не має за що)
Відповісти
2021-12-04 21:43:11
1
Тигриця
Дуже гарний вірш!
Відповісти
2023-01-06 20:25:10
1
Людмила Скрипко
@Тигриця дякую)
Відповісти
2023-01-26 19:52:34
1
Інші вірші поета
Вакциновані Живи сьогодні Лист Життя барельєф
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Marry Dead
@marry_dead
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1537
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358