Диво з див

Людмила Скрипко

У руці малесенька долонька. Пальчики здригнулися ві сні. Ні, це не синочок і не донька. Мій онук. Він гріє мої дні Світлою дитячою любов'ю, Хоч і шкоди в ньому досхочу, Його усмішка покращує здоров'я, По городу вслід за ним лечу. Повалились разом у цибулю - Жовтий байк не витримав кульбіт: "Ти мурзата, наче чорт, бабуля І від сміху вже болить живіт." Лежимо, над нами синє небо, В білій ваті знову чудеса: "Подивись, бабунь, он королева, Майже до землі її коса!" Ми зчаровані казковою красою. Неочікувано хлопця сон зморив. В хату я несу перед собою Справжнє щастя, своє диво з див.

2021-12-04 15:10:57

18

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Юлія Богута

@Людмила Скрипко не має за що)

Відповісти

2021-12-04 21:43:11

1

Тигриця

Дуже гарний вірш!

Відповісти

2023-01-06 20:25:10

1

Людмила Скрипко

@Тигриця дякую)

Відповісти

2023-01-26 19:52:34

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3040

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2016