Диво з див
Людмила Скрипко
У руці малесенька долонька. Пальчики здригнулися ві сні. Ні, це не синочок і не донька. Мій онук. Він гріє мої дні Світлою дитячою любов'ю, Хоч і шкоди в ньому досхочу, Його усмішка покращує здоров'я, По городу вслід за ним лечу. Повалились разом у цибулю - Жовтий байк не витримав кульбіт: "Ти мурзата, наче чорт, бабуля І від сміху вже болить живіт." Лежимо, над нами синє небо, В білій ваті знову чудеса: "Подивись, бабунь, он королева, Майже до землі її коса!" Ми зчаровані казковою красою. Неочікувано хлопця сон зморив. В хату я несу перед собою Справжнє щастя, своє диво з див.
2021-12-04 15:10:57
18
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлія Богута
@Людмила Скрипко не має за що)
Відповісти
2021-12-04 21:43:11
1
Тигриця
Дуже гарний вірш!
Відповісти
2023-01-06 20:25:10
1
Людмила Скрипко
@Тигриця дякую)
Відповісти
2023-01-26 19:52:34
1
Інші вірші поета
Злива Чи світ без тебе існував? Я впізнаю тебе завжди Ранок, вечір, день
Інші поети
Влад
@Vlad_Demon
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8906
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3083