Я впізнаю тебе завжди
Я почую тебе крізь застуджений плач заметілі, Я впізнаю тебе серед тисяч забутих облич, Так буває, життя незавжди йде лиш так, як хотіли, Але я відізвуся будь-де, ти лиш тільки поклич. Я почую тебе через місяці суму й розлуки, Я впізнаю твій голос у хорі чужих голосів І зроблю крок назустріч, лише простягни мені руки, Лиш всміхнися, і буде все так, як колись ти хотів. Доля все розписала невіданим людям законом І нічого не можна в житті наперед загадать. Всяк буває, та знаю, на Страшнім Суді перед Богом Щоб тебе не забуть, буду твоє ім'я промовлять.
2021-11-10 11:50:16
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1709
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898