Пам'яті найрідніших

Людмила Скрипко

Буває така хвилина - Мов хвилями почуття. На них у дитинство полину, Хоч трохи побуду дитям. Згадаю по шию замети І бабу гладку снігову, Пісень новорічних куплети, Прогулянку лісову, Коли в заметіль з татом й дідом Разом по ялинку ми йшли... І серце наповниться світлом, Згадавши дитинства роки. Все просто було і спокійно, Чудовий початок життя. Зі спогадів дивиться мирно На мене щасливе дитя, Що вміло всім серцем радіти Кожному новому дню. Проживши трохи на світі, Я й досі життя люблю. На крилах роки летіли І час непомітно збіг. Де ті, що мене любили? Прийду на знайомий поріг, А там уже все інакше, Там нове кипить життя. Така вона доля наша - Пізнання і забуття, Нові відкриття і втрати, Час вдома й далекий путь. Важливо життя пізнати, Не втративши власну суть. Не слухати пересуди, Плітки не нести у світ. Бувають всілякі люди, Всі різний лишають слід. Життя того досвіду варте, Тому геть нічого не жаль, Крім рідних, що наче птахи Злетіли за небокрай. Буває на серці - брила, Здається, вже на краю. Рятують мене їх крила І тихе прощальне "люблю".

2022-12-18 22:41:36

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Domina Mortem

Дуже чуттєвий вірш, браво

Відповісти

2022-12-19 15:03:06

1

Людмила Скрипко

@Domina Mortem дякую🙏

Відповісти

2022-12-19 15:09:20

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1045

Emotions/эмоции

shadowlinxxx morgan

ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx

47

20

4355