Життя барельєф
Проживаємо своє життя поволі. Самостійно завдаєм йому рельєф Полотно подій - доріжки долі. Кожен день мов ліпим барельєф. Біль міняє нас, ми стаємо сильніші Та втрачаєм спектр тепла душі. Наші почуття стають стисліші, Як чотиристрочкові вірші. Нам гіркота відкриває очі, Мов прозріння від туману сну, Ми звільняємось від мороку охоче, Але більш не віримо добру. Віра світлом осяяє душу - Ти легка, як птах, спіши молитись. Віру втратиш ( попередить мушу) Дуже важко на відламки не розбитись...
2021-11-14 04:47:39
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303