Життя барельєф
Людмила Скрипко
Проживаємо своє життя поволі. Самостійно завдаєм йому рельєф Полотно подій - доріжки долі. Кожен день мов ліпим барельєф. Біль міняє нас, ми стаємо сильніші Та втрачаєм спектр тепла душі. Наші почуття стають стисліші, Як чотиристрочкові вірші. Нам гіркота відкриває очі, Мов прозріння від туману сну, Ми звільняємось від мороку охоче, Але більш не віримо добру. Віра світлом осяяє душу - Ти легка, як птах, спіши молитись. Віру втратиш ( попередить мушу) Дуже важко на відламки не розбитись...
2021-11-14 04:47:39
3
0
Інші вірші поета
Душа Захворіла Чи є любов? Заримоване дитя
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
Sunflower_kitty
@Sunflower_kitty
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12960
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4225