Життя барельєф
Проживаємо своє життя поволі. Самостійно завдаєм йому рельєф Полотно подій - доріжки долі. Кожен день мов ліпим барельєф. Біль міняє нас, ми стаємо сильніші Та втрачаєм спектр тепла душі. Наші почуття стають стисліші, Як чотиристрочкові вірші. Нам гіркота відкриває очі, Мов прозріння від туману сну, Ми звільняємось від мороку охоче, Але більш не віримо добру. Віра світлом осяяє душу - Ти легка, як птах, спіши молитись. Віру втратиш ( попередить мушу) Дуже важко на відламки не розбитись...
2021-11-14 04:47:39
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2251
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1294