Побачення
Людмила Скрипко
Запроси мене на побачення, Де співають птахів голоси, Інтернету нема й телебачення - У минуле мене запроси. Зустрічати світанок над річкою, У тумані, що сипле росу. Пригадаю - блакитною стрічкою Я колись заплітала косу. Полум'яно багаття грається - Помаранчевий блиск по воді, Пташка поруч співає, старається Вдвох з луною на два голоси. У закопченій турці вариться Кава чорна п'янка, терпка. Ранок першим промінням вбирається. Я сьогодні щаслива така! Запроси мене на побачення, Де з луною на два голоси Пташка пісню співає, старається... В мою юність мене запроси.
2021-04-15 05:09:48
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Як гарно!😍
Відповісти
2021-04-15 06:38:35
1
Людмила Скрипко
@Блакитноока дякую❤️
Відповісти
2021-04-15 06:51:34
Подобається
Інші вірші поета
Все на двох Досвід Я впізнаю тебе завжди Прощавай, 22...
Інші поети
breeze_
@breeze_
Liv
@L_Iv
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2460
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2973