Побачення

Людмила Скрипко

Запроси мене на побачення, Де співають птахів голоси, Інтернету нема й телебачення - У минуле мене запроси. Зустрічати світанок над річкою, У тумані, що сипле росу. Пригадаю - блакитною стрічкою Я колись заплітала косу. Полум'яно багаття грається - Помаранчевий блиск по воді, Пташка поруч співає, старається Вдвох з луною на два голоси. У закопченій турці вариться Кава чорна п'янка, терпка. Ранок першим промінням вбирається. Я сьогодні щаслива така! Запроси мене на побачення, Де з луною на два голоси Пташка пісню співає, старається... В мою юність мене запроси.

2021-04-15 05:09:48

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Блакитноока

Як гарно!😍

Відповісти

2021-04-15 06:38:35

1

Людмила Скрипко

@Блакитноока дякую❤️

Відповісти

2021-04-15 06:51:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4108

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2418