Побачення
Людмила Скрипко
Запроси мене на побачення, Де співають птахів голоси, Інтернету нема й телебачення - У минуле мене запроси. Зустрічати світанок над річкою, У тумані, що сипле росу. Пригадаю - блакитною стрічкою Я колись заплітала косу. Полум'яно багаття грається - Помаранчевий блиск по воді, Пташка поруч співає, старається Вдвох з луною на два голоси. У закопченій турці вариться Кава чорна п'янка, терпка. Ранок першим промінням вбирається. Я сьогодні щаслива така! Запроси мене на побачення, Де з луною на два голоси Пташка пісню співає, старається... В мою юність мене запроси.
2021-04-15 05:09:48
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Як гарно!😍
Відповісти
2021-04-15 06:38:35
1
Людмила Скрипко
@Блакитноока дякую❤️
Відповісти
2021-04-15 06:51:34
Подобається
Інші вірші поета
Янгол без сил Горе Розмова зі смертю Татові
Інші поети
anyhachik
@anyhachik
Trui
@trui
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2315
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2177