Ударом чаші провалитися до безодні
Кирило Сорока
Я розумію ваше слово Я розумію вашу думку Я розумію, що бажали ви сказать Я розумію все, щоб то понять Мені гірка вона, більш від полину Мені тяжка вона, для ноші за плечима Мені сумна вона, як я її зустрінув Мені вона здається, ніби у ві сні Клята поступка за перемогу Ударом чаші провалитися до безодні Забути сутність служіння Епікуру Встромити кинджал Прометею під реберця Ось чого не вистачає сучасному пройдисвіту Ось чому кожен мисливець бажає знати Ось чому невтомно шукає Персифону Жадібність, наруга, бушлати Гидко чути як калатає сердце у грудях Бачити боротьбу за життя гною в рані Сидіти поміж ветеранів розгублених Зростати разом із вирвою в хаті Кожна дія від зусиль нічого не варта Полізуть гуси до культури Гааги Здичавіє приватного сектору собака Гомін піде з-за сиру від сороки Не витримає бідолашний мрійник Меланхолія зжере його до п'ят. Чекати прямого наведення довго, Але нащо тоді йому сила волі? 20.07.2022
2023-09-16 23:16:05
1
0
Інші вірші поета
Доля митця Мене верне від електронних строф Зізнання Апатія
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6426
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2700