Ударом чаші провалитися до безодні

Кирило Сорока

Я розумію ваше слово Я розумію вашу думку Я розумію, що бажали ви сказать Я розумію все, щоб то понять Мені гірка вона, більш від полину Мені тяжка вона, для ноші за плечима Мені сумна вона, як я її зустрінув Мені вона здається, ніби у ві сні Клята поступка за перемогу Ударом чаші провалитися до безодні Забути сутність служіння Епікуру Встромити кинджал Прометею під реберця Ось чого не вистачає сучасному пройдисвіту Ось чому кожен мисливець бажає знати Ось чому невтомно шукає Персифону Жадібність, наруга, бушлати Гидко чути як калатає сердце у грудях Бачити боротьбу за життя гною в рані Сидіти поміж ветеранів розгублених Зростати разом із вирвою в хаті Кожна дія від зусиль нічого не варта Полізуть гуси до культури Гааги Здичавіє приватного сектору собака Гомін піде з-за сиру від сороки Не витримає бідолашний мрійник Меланхолія зжере його до п'ят. Чекати прямого наведення довго, Але нащо тоді йому сила волі? 20.07.2022

2023-09-16 23:16:05

1

0

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15721

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1804