Я тебе знайду
- Я тебе кохав, А ти цього не знала. Часто тяжко я зітхав, А ти навіть не помічала. - Як часто я ридала, А ти ніколи не зважав. Від безсоння позіхала, Ти ж нічого не казав - Я давно свою любов признав. Чому ти не спитала? Може тоді б я і сказав, Що ти моє серце забрала. - А знаєш, я тебе чекала. Чекала коли ти підійдеш... Але цього так і не пізнала, Бо знала, що ти мене минеш. - Так, я все ж проходив мимо. Але знала б ти як я страждав... Серце стиснуте боліло, Мов перед тобою низько впав. - Ти дивився мені в очі, Мов у пустоту. З тих пір у мені дні, мов ночі, Адже бачу я тепер одну пітьму. - Як я дивився тобі в очі, То біль проймав мене сильніше. Прагнув обняти тебе охоче, Але, боячись, відкладав на пізніше. - Хотів обняти охоче? Та ти ж мене ігнорував! Оприділись чого твоє серце хоче, Щоб ти не боячись рішав. - Я не боюсь - Боїшся - Ні! Я просто злюсь. Ти мов мене стидишся. - Такого ніколи не було. Почуття я намагалась проявити, Але на жаль, це все пройшло. І в душі я не могла радіти. Зараз вже наш час пройшов. Зараз я нічого вже не бачу. Втратила зір, коли ти пішов. Я вже в цім житті нічого не значу. - Значиш! Хоч вже стільки літ пройшло, Ти для мене значиш навіть більше, ніж тоді Вибач, до мене зразу не дійшло, Що хочу бути з тобою на завжди - Як би я хотіла тебе побачити. Але я уже на це не здатна. Міг би ти мені пробачити, Поки я ще дихати придатна? - Не бійся. Ти мене побачиш. Можливо і не тут, Але ти для мене більше всього значиш, Тому чекай. В вічності я тебе обов'язково знайду.
2020-09-12 15:22:13
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2837
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2582