Я тебе знайду
- Я тебе кохав, А ти цього не знала. Часто тяжко я зітхав, А ти навіть не помічала. - Як часто я ридала, А ти ніколи не зважав. Від безсоння позіхала, Ти ж нічого не казав - Я давно свою любов признав. Чому ти не спитала? Може тоді б я і сказав, Що ти моє серце забрала. - А знаєш, я тебе чекала. Чекала коли ти підійдеш... Але цього так і не пізнала, Бо знала, що ти мене минеш. - Так, я все ж проходив мимо. Але знала б ти як я страждав... Серце стиснуте боліло, Мов перед тобою низько впав. - Ти дивився мені в очі, Мов у пустоту. З тих пір у мені дні, мов ночі, Адже бачу я тепер одну пітьму. - Як я дивився тобі в очі, То біль проймав мене сильніше. Прагнув обняти тебе охоче, Але, боячись, відкладав на пізніше. - Хотів обняти охоче? Та ти ж мене ігнорував! Оприділись чого твоє серце хоче, Щоб ти не боячись рішав. - Я не боюсь - Боїшся - Ні! Я просто злюсь. Ти мов мене стидишся. - Такого ніколи не було. Почуття я намагалась проявити, Але на жаль, це все пройшло. І в душі я не могла радіти. Зараз вже наш час пройшов. Зараз я нічого вже не бачу. Втратила зір, коли ти пішов. Я вже в цім житті нічого не значу. - Значиш! Хоч вже стільки літ пройшло, Ти для мене значиш навіть більше, ніж тоді Вибач, до мене зразу не дійшло, Що хочу бути з тобою на завжди - Як би я хотіла тебе побачити. Але я уже на це не здатна. Міг би ти мені пробачити, Поки я ще дихати придатна? - Не бійся. Ти мене побачиш. Можливо і не тут, Але ти для мене більше всього значиш, Тому чекай. В вічності я тебе обов'язково знайду.
2020-09-12 15:22:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084