Я та, що є
Людмила Панчук
Я та, що є... Серед тисячоліть блукаю. Між стінами зірок йдучи, У темряви полон ступаю…. Я та, що є... Так, змінююсь із плином літ, А біль у серці не вщухає І зранена душа, як світ. Я та, що є… Торую шлях, сльозами змитий, І серцем відчуваючи провину, Крізь сни ясні і вічність плину… Я та, що є... Снігам наперекір і злим вітрам, Словам, поглинутим дощами, Й примарам, що постали поміж нами. Я йду... Іду до тебе.
2024-09-26 21:12:58
3
0
Інші вірші поета
Між нами... Відьма Давай від всіх збудуємо стіну.
Інші поети
١١:١١ .
@loucyrus
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1752
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1552