Я та, що є

Людмила Панчук

Я та, що є... Серед тисячоліть блукаю. Між стінами зірок йдучи, У темряви полон ступаю…. Я та, що є... Так, змінююсь із плином літ, А біль у серці не вщухає І зранена душа, як світ. Я та, що є… Торую шлях, сльозами змитий, І серцем відчуваючи провину, Крізь сни ясні і вічність плину… Я та, що є... Снігам наперекір і злим вітрам, Словам, поглинутим дощами, Й примарам, що постали поміж нами. Я йду... Іду до тебе.

2024-09-26 21:12:58

Інші вірші поета

Давай від всіх збудуємо стіну. Між нами... Відьма

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Dragana Boskovic

@justletmesleep

bandagemaniac

@bandagemaniac

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2735

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17017