Я та, що є
Людмила Панчук
Я та, що є... Серед тисячоліть блукаю. Між стінами зірок йдучи, У темряви полон ступаю…. Я та, що є... Так, змінююсь із плином літ, А біль у серці не вщухає І зранена душа, як світ. Я та, що є… Торую шлях, сльозами змитий, І серцем відчуваючи провину, Крізь сни ясні і вічність плину… Я та, що є... Снігам наперекір і злим вітрам, Словам, поглинутим дощами, Й примарам, що постали поміж нами. Я йду... Іду до тебе.
2024-09-26 21:12:58
3
0
Інші вірші поета
Відьма Давай від всіх збудуємо стіну. Між нами...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9838
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1436