Між нами...
Між нами щось було — та ми мовчали, Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів. Ми, наче доля, разом щось втрачали, Але вуста мовчали — не розбивали слів. У твоїх очах — тремтить надія, А між рядків ховається зміст. У кожній паузі — сповнена мрія, Та ніхто не ступав на той міст. Чи то був страх, що зупинив вітрила, Чи доля грала в сяйві гірких сліз? Між нами щось було — надія зникла, І в спільній тиші втрачений весь світ. Нехай цей час спалить все до коріння, Та слід в душі залишиться, мов тінь. Між нами щось було — німе кохання, Що криком кликало нас у далечінь.
2024-10-16 19:32:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гребьонкін
Гарний вірш!
Відповісти
2025-02-12 09:46:09
Подобається
Людмила Панчук
Відповісти
2025-02-12 12:15:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2090