Між нами...

Людмила Панчук

Між нами щось було — та ми мовчали, Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів. Ми, наче доля, разом щось втрачали, Але вуста мовчали — не розбивали слів. У твоїх очах — тремтить надія, А між рядків ховається зміст. У кожній паузі — сповнена мрія, Та ніхто не ступав на той міст. Чи то був страх, що зупинив вітрила, Чи доля грала в сяйві гірких сліз? Між нами щось було — надія зникла, І в спільній тиші втрачений весь світ. Нехай цей час спалить все до коріння, Та слід в душі залишиться, мов тінь. Між нами щось було — німе кохання, Що криком кликало нас у далечінь.

2024-10-16 19:32:29

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олександр Гребьонкін

Гарний вірш!

Відповісти

2025-02-12 09:46:09

Подобається

Людмила Панчук

@Олександр Гребьонкін дякую)

Відповісти

2025-02-12 12:15:58

Подобається

Інші вірші поета

Відьма Я та, що є Давай від всіх збудуємо стіну.

Інші поети

Kotik

@VericoKun

Jasmine

@JasmineSalvatore

Nika_Antonni

@Nika_Antonni

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16606

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2381