Між нами...
Людмила Панчук
Між нами щось було — та ми мовчали, Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів. Ми, наче доля, разом щось втрачали, Але вуста мовчали — не розбивали слів. У твоїх очах — тремтить надія, А між рядків ховається зміст. У кожній паузі — сповнена мрія, Та ніхто не ступав на той міст. Чи то був страх, що зупинив вітрила, Чи доля грала в сяйві гірких сліз? Між нами щось було — надія зникла, І в спільній тиші втрачений весь світ. Нехай цей час спалить все до коріння, Та слід в душі залишиться, мов тінь. Між нами щось було — німе кохання, Що криком кликало нас у далечінь.
2024-10-16 19:32:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гребьонкін
Гарний вірш!
Відповісти
2025-02-12 09:46:09
Подобається
Людмила Панчук
@Олександр Гребьонкін дякую)
Відповісти
2025-02-12 12:15:58
Подобається
Інші вірші поета
Відьма Давай від всіх збудуємо стіну. Я та, що є
Інші поети
Pirania Artist
@Pirania_Artist
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2259
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4647