Між нами...
Між нами щось було — та ми мовчали, Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів. Ми, наче доля, разом щось втрачали, Але вуста мовчали — не розбивали слів. У твоїх очах — тремтить надія, А між рядків ховається зміст. У кожній паузі — сповнена мрія, Та ніхто не ступав на той міст. Чи то був страх, що зупинив вітрила, Чи доля грала в сяйві гірких сліз? Між нами щось було — надія зникла, І в спільній тиші втрачений весь світ. Нехай цей час спалить все до коріння, Та слід в душі залишиться, мов тінь. Між нами щось було — німе кохання, Що криком кликало нас у далечінь.
2024-10-16 19:32:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гребьонкін
Гарний вірш!
Відповісти
2025-02-12 09:46:09
Подобається
Людмила Панчук
Відповісти
2025-02-12 12:15:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3925
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6258