Між нами...
Між нами щось було — та ми мовчали, Мов тіні, що тануть в півсвітлі днів. Ми, наче доля, разом щось втрачали, Але вуста мовчали — не розбивали слів. У твоїх очах — тремтить надія, А між рядків ховається зміст. У кожній паузі — сповнена мрія, Та ніхто не ступав на той міст. Чи то був страх, що зупинив вітрила, Чи доля грала в сяйві гірких сліз? Між нами щось було — надія зникла, І в спільній тиші втрачений весь світ. Нехай цей час спалить все до коріння, Та слід в душі залишиться, мов тінь. Між нами щось було — німе кохання, Що криком кликало нас у далечінь.
2024-10-16 19:32:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гребьонкін
Гарний вірш!
Відповісти
2025-02-12 09:46:09
Подобається
Людмила Панчук
Відповісти
2025-02-12 12:15:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13154
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2658