Давай від всіх збудуємо стіну.
Людмила Панчук
Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові. Забудемо згадати про ціну, Довіримось зухвалості любові. Зрічемося дратуючих обмежень, кордонів, що придумані не нами. Позбавимося купи застережень, згадавши прояв ніжності словами. Давай сховаємось від всього світу, і заблукаєм в простирадлах білих. Дозволимо так вільно пізньоцвіту Торкатись ніжно губ тих захмелілих. Загубимо всі дні, вечері і сніданки, Кохання шепіт в просторі нічної тиші, В перервах - свіжа кава з філіжанки… І байдуже, що б не сказали інші. Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові…
2024-09-26 21:08:25
3
0
Інші вірші поета
Відьма Я та, що є Між нами...
Інші поети
hailey_mantione
@hailey_mantione
Тесса
@caxxap16
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5736
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10234