Давай від всіх збудуємо стіну.
Людмила Панчук
Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові. Забудемо згадати про ціну, Довіримось зухвалості любові. Зрічемося дратуючих обмежень, кордонів, що придумані не нами. Позбавимося купи застережень, згадавши прояв ніжності словами. Давай сховаємось від всього світу, і заблукаєм в простирадлах білих. Дозволимо так вільно пізньоцвіту Торкатись ніжно губ тих захмелілих. Загубимо всі дні, вечері і сніданки, Кохання шепіт в просторі нічної тиші, В перервах - свіжа кава з філіжанки… І байдуже, що б не сказали інші. Давай від всіх збудуємо стіну, замкнемо двері наглухо дубові…
2024-09-26 21:08:25
3
0
Інші вірші поета
Я та, що є Між нами... Відьма
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2707
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3328