Головна героїня
Із сторінок сумної книги
Дивись куди скотився світ.
У твоєму ж тонни криги,
Ніхто не лишив навіть слід.
Ти вся заримована.
Душа тонка і паперова,
Розписана і розмальована.
Шукаєш знову
Хто автор написаної долі,
Куди надіслати йому листа.
Чи можна врешті мати волю
І зняти з пліч того хреста.
І пусто, тихо, тільки чути,
Як рядки нові над головою
Вже знають, що з тобою
Буде й аби сюжет замкнути
Шмагатимуть , неначе кропива.
Зате подякуй, будеш ще жива.
2022-01-12 10:26:45
1
0