Я -ворог
На мене тінь лягла, спокійна , тиха і манлива І відчуття, що зносить дах . Без кохання зрізані крила. Я – відображення в Ваших очах. Ховала жадібно, що так журно болить Посмішка небачено ласкава. Мене покинули у ту примарну мить. Я стала Вам намріяна уява. Облиште тепер дивитись у мої зірниці. Забудьте.Я не прошу розуміти речей зміст. Не ми з Вами ті ясно-сині птиці. Здається я непроханий гість. І моє серце вибиває стримний темп, Так тихо , що не чути в розмові напівголос. Про те, що Ви в моєму полі срібний серп, Я – зелений колос. Перед поглядом на все життя  Я пам'ятаю , як розсуд втрачають сяючі очі, А потім безліч дум і неспання. Я – світла фарба обвугленої ночі. Я не можу позбутися божевілля цих слів, Ятрять душу мені і Вам всі їх згадки. Ймовірно нас уб'є будемність днів. Я – ворог фінальної крапки.
2020-07-08 20:31:26
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5712
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2017