Моросить

Євгенія Стрельченко

Моросить. Мокре взуття. Брудні на гомілках штани. У кишенях позавчорашнє сміття. У серці кілограм вини. Болить горло,голосно співала, Хоч й не вмієш робити того. Прийшло відчуття, завжди кохала, Ніби не забула його. "Обережно!На душі слизько". Цокотять каблуки ,шарпають паркет. Ти десь там під ним, на дні, низько, Плануєш політ між планет.

2021-02-05 00:06:38

Інші вірші поета

Я -ворог Для себе Чутки НЕБО В КРАПКУ

Інші поети

Олена Орелецька

@oreletska

Mariah Lovench

@Mariah_

your_name

@your_name

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3538

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6534