Наодинці зі своїми
Наодинці зі своїми демонами. Вони кричать вустами тих , Хто латав тобі одвічні рани, А потім знову рвав і питав: "Болить?" Наодинці в натовпі не знайомих. Наодинці посеред своїх. Кружляєш, ще поки свідомий, В буднях осунутих стріх. Зустрів . - Нагодую тебе обіцянками, Пригощу дьогтем і медом. Поділюсь своїми ранками, Вкрию спогадами, мов пледом . -Все ще хочеш кров з молоком? Все ще прагнеш солодкі вуста? А в мені тільки образ ком. (А я ж думала ,що пуста!) Настане звичайний вечір - рахуй до ста. Наодинці дихай з моїми янголами. Вони приходять , коли твоє тіло спить, Латаючи одвічні рани, Шукають, де ще болить . А я без них вмираю, Доки назад чекаю.
2023-03-22 01:27:47
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2485
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2842