Тінню від світла
Євгенія Стрельченко
Тінню від світла на білій стіні Він пише думки в її голові. Вважав, не видно відтінків в розмові. Вона ж зупиняла його на півслові. Правда молочного кольору, Далі тілесна брехня. Скільки ж залив він болю в ту, Що, як вважав, не вартує й дня З його останнього, як і у всіх, життя. З боку видніше. Всі вже говорять. Барвами темними мальоване тло . Чорні відтінки. Сонце вже сіло. Вуха пекельно горять. Тінню від сонця на білій основі Він пише казки в її голові, Нарешті,побачивши відтінки у мові На вигляд, як теплої-теплої крові.
2021-07-18 05:04:58
1
0
Інші вірші поета
У тобі сотні злив Голос Головна героїня Весна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1920
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2172