У тобі сотні злив
Євгенія Стрельченко
Ти мед у душу розлив, Зкрутивши в кулаки долоні. У тобі сотні злив, А я у твоєму полоні Тону. Так і не побачивши, Що було далі. А далі Із серця, крізь не залатані шви, Лізли чужі моралі. Безмозглі, злі, Твої? Не твої? Дні,колючі червоні рожі, Шипіли, як змії . Кричав мені -"Я тебе хочу! ", А потім брехню красиву в очі, Яка вуха лоскоче Щоночі. Щоночі. Ти ртуть мою надпив- Зкрутив шию мрії. У тобі сотні злив. А я тобі так, як хмари сірі-сірі.
2020-07-10 18:55:43
3
0
Інші вірші поета
Для себе Дарма Біля Так шкода
Інші поети
Deli Vongola
@Deli_Vongola
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Black Hole
@Black_Hole
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2481
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13225