У тобі сотні злив
Ти мед у душу розлив, Зкрутивши в кулаки долоні. У тобі сотні злив, А я у твоєму полоні Тону. Так і не побачивши, Що було далі. А далі Із серця, крізь не залатані шви, Лізли чужі моралі. Безмозглі, злі, Твої? Не твої? Дні,колючі червоні рожі, Шипіли, як змії . Кричав мені -"Я тебе хочу! ", А потім брехню красиву в очі, Яка вуха лоскоче Щоночі. Щоночі. Ти ртуть мою надпив- Зкрутив шию мрії. У тобі сотні злив. А я тобі так, як хмари сірі-сірі.
2020-07-10 18:55:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1781
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3983