У тобі сотні злив
Євгенія Стрельченко
Ти мед у душу розлив, Зкрутивши в кулаки долоні. У тобі сотні злив, А я у твоєму полоні Тону. Так і не побачивши, Що було далі. А далі Із серця, крізь не залатані шви, Лізли чужі моралі. Безмозглі, злі, Твої? Не твої? Дні,колючі червоні рожі, Шипіли, як змії . Кричав мені -"Я тебе хочу! ", А потім брехню красиву в очі, Яка вуха лоскоче Щоночі. Щоночі. Ти ртуть мою надпив- Зкрутив шию мрії. У тобі сотні злив. А я тобі так, як хмари сірі-сірі.
2020-07-10 18:55:43
3
0
Інші вірші поета
Сизою голубкою Завчасно Різна Наодинці зі своїми
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7099
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2208