У тобі сотні злив
Ти мед у душу розлив, Зкрутивши в кулаки долоні. У тобі сотні злив, А я у твоєму полоні Тону. Так і не побачивши, Що було далі. А далі Із серця, крізь не залатані шви, Лізли чужі моралі. Безмозглі, злі, Твої? Не твої? Дні,колючі червоні рожі, Шипіли, як змії . Кричав мені -"Я тебе хочу! ", А потім брехню красиву в очі, Яка вуха лоскоче Щоночі. Щоночі. Ти ртуть мою надпив- Зкрутив шию мрії. У тобі сотні злив. А я тобі так, як хмари сірі-сірі.
2020-07-10 18:55:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2579
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2474