У тобі сотні злив
Ти мед у душу розлив,
Зкрутивши в кулаки долоні.
У тобі сотні злив,
А я у твоєму полоні
Тону. Так і не побачивши,
Що було далі.
А далі
Із серця, крізь не залатані шви,
Лізли чужі моралі.
Безмозглі, злі, Твої? Не твої?
Дні,колючі червоні рожі,
Шипіли, як змії .
Кричав мені -"Я тебе хочу! ",
А потім брехню красиву в очі,
Яка вуха лоскоче
Щоночі. Щоночі.
Ти ртуть мою надпив-
Зкрутив шию мрії.
У тобі сотні злив.
А я тобі так, як хмари сірі-сірі.
2020-07-10 18:55:43
3
0