006: не йму істерію
дум не приймає догм а я не йму істéрію моя містерія — бог, який танцює під стукіт білих кісток. моя стіна не спить без фотокарток a моє віросповідання — кохання що зринає з вуст навесні. шалені дні! і я ошалілий. прикро, що ми одне одного так і не стріли цієї пори.
2022-10-12 21:21:23
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Прекрасна форма, прекрасний вірш. Зачиталася. Дуже красиво
Відповісти
2022-10-12 21:42:42
1
Самоскид!
@Veil спасибі за відгук, приємно 🥰
Відповісти
2022-10-12 21:45:26
1
Лео Лея
Захоплююся Вашим вмінням у кількох словах передати таку багату і яскраву картину життя👍
Відповісти
2022-10-13 06:42:42
1
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12330