006: не йму істерію
Самоскид!
дум не приймає догм а я не йму істéрію моя містерія — бог, який танцює під стукіт білих кісток. моя стіна не спить без фотокарток a моє віросповідання — кохання що зринає з вуст навесні. шалені дні! і я ошалілий. прикро, що ми одне одного так і не стріли цієї пори.
2022-10-12 21:21:23
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Прекрасна форма, прекрасний вірш. Зачиталася. Дуже красиво
Відповісти
2022-10-12 21:42:42
1
Самоскид!
@Veil спасибі за відгук, приємно 🥰
Відповісти
2022-10-12 21:45:26
1
Лео Лея
Захоплююся Вашим вмінням у кількох словах передати таку багату і яскраву картину життя👍
Відповісти
2022-10-13 06:42:42
1
Інші вірші поета
всупереч 18: метод 049: досі київ ++
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1319
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9071