ألمّ الحُب مُميت
سألني أحدُهمَ يومًا هل الحُب يُؤلم؟ فأجبتهُ قائلة: نعم يُؤلم ويُؤلم بِشدة أيضًا فَألمّ الحُب مثل الخَنادِق ويتم تصويبهَا على قلوب العُشاق فَالحُب ليس كلمات جميلة ولُطف وإحتواء فقط بل لا أحد يعرف معنى الحُب بدون تجربة شعور الإشتياق المُميت، يُؤلم بشدة عندما تنتهي جميع الحلول حتى يحصل العاشق على معشوقتهُ، عندما يتحد العَالم على تفرقتهُمّ وهم لا يعلمُون أن الآخر يتنفس هواء محبوبه، ألم الحُب أسوء ألم يشعره بهِ العاشق فَهو كَـبتر قطعه من قلبِك وأنت على قيد الحياة، يُؤلم بِشدة عندما يتعهد أحدهم لكَ بالبقاء للأبد ويتركك في منتصف الطريق وأنتَ العشق عمى عيناكَ فلا تستطيع السير بدونه، وأيضًا الحُب أقوى قوة في هذا العالم بأسرهِ فَقوة الحُب هائلة لا أحد يستطيع هزيمتها، نظرت لهُ وقال لي: لم أفهم شيء لقد تشتتَ، نعم يا سادة فَالحُب لا أحد يفهمهُ سوى العاشق الولهان الذي عندما ينظر لمعشوقتهُ تَلمع عيناه فورًا، الذي عند فراقها بسبب الظروف التي حكمت عليهم كأنها حكمت بالإعدام لهم، الحب إدمان يا عزيزي رغم ألمهُ المُميت. -مريم وائل "جميلة"
2021-03-16 18:16:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1951
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2287