5
Горить вогонь, палає місто. Плачі й крики́ доносяться із закутків домів і вулиць. А потім, оглушні згуки зброї залпів й тиша. ...Невже й сюди прийшла вони? навала вража? Вони – ось ці уродженці геєни, суще зло Яке несе лише, розруху й не життя. Й посліду завше залишає землю, Яка згоріла вся до тла й просякнулуся їддю. Й ніхто, й ніщо жадобу їх до крові, вбивства та грабунку не в змозі Ані задовільнити, ні спинити. Але тривати вічно так не може і не буде. Бо всьому є початок і кінець. Колись і це скінчиться. Знайдуться ті хто, встануть і повстануть, дадуть отпір отим і знищать вщент той корінь зла, який прогнив уже давно нáскрізь. І знов засяє промінь світла у тих містах де стільки часу, літ була суцільна тьма.
2023-04-30 10:20:39
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16490
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5510