На скелі бездонної прірви...
Meri Veis
На скелі бездонної прірви, Сиділа безмовна душа... Розбита під тиском зневіри, Забута в обривку вірша. Вітер розносить уламки, Серця склянного рубін. Ховають повітряні замки Думки, що снують поміж стін. Час зупинився неначе... Пісочний годинник мовчить. Море сапфірове - плаче. Душа - тихо кричить...
2020-06-08 22:11:19
6
0
Інші вірші поета
Любов Як важко віднайти свою людину... Очі Осінь
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2362
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2405