На скелі бездонної прірви...
Meri Veis
На скелі бездонної прірви, Сиділа безмовна душа... Розбита під тиском зневіри, Забута в обривку вірша. Вітер розносить уламки, Серця склянного рубін. Ховають повітряні замки Думки, що снують поміж стін. Час зупинився неначе... Пісочний годинник мовчить. Море сапфірове - плаче. Душа - тихо кричить...
2020-06-08 22:11:19
6
0
Інші вірші поета
Ерагон Книга Я просто хотіла бути щасливою... Подруга
Інші поети
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9466
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2571