На скелі бездонної прірви...
На скелі бездонної прірви, Сиділа безмовна душа... Розбита під тиском зневіри, Забута в обривку вірша. Вітер розносить уламки, Серця склянного рубін. Ховають повітряні замки Думки, що снують поміж стін. Час зупинився неначе... Пісочний годинник мовчить. Море сапфірове - плаче. Душа - тихо кричить...
2020-06-08 22:11:19
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1736
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8480