На скелі бездонної прірви...
Meri Veis
На скелі бездонної прірви, Сиділа безмовна душа... Розбита під тиском зневіри, Забута в обривку вірша. Вітер розносить уламки, Серця склянного рубін. Ховають повітряні замки Думки, що снують поміж стін. Час зупинився неначе... Пісочний годинник мовчить. Море сапфірове - плаче. Душа - тихо кричить...
2020-06-08 22:11:19
6
0
Інші вірші поета
Спогади Любов Як важко віднайти свою людину... Ерагон
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2761
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2439