Як важко віднайти свою людину...
Як важко віднайти свою людину, У цьому світі, повному ілюзій... Довірив душу комусь на хвилину, А зрадили тебе - найближчі друзі... Як важко віднайти у світі совість, Коли усі серця закам'яніли. Людське життя, немов коротка повість, В якій слова "Люблю!" у щенд згоріли. Як важко в цьому світі жити, Коли тебе ніхто не розуміє. Ти намагаєшся в усьому догодити, А твоє серце з кожним днем чорніє. У цьому світі легко лиш одне - Заходити у лабіринт нещастя. Для когось в ньому пишеться есе, А хтось ступив у вир безчасся.
2020-05-28 00:07:37
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2403
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6139