Як важко віднайти свою людину...
Як важко віднайти свою людину, У цьому світі, повному ілюзій... Довірив душу комусь на хвилину, А зрадили тебе - найближчі друзі... Як важко віднайти у світі совість, Коли усі серця закам'яніли. Людське життя, немов коротка повість, В якій слова "Люблю!" у щенд згоріли. Як важко в цьому світі жити, Коли тебе ніхто не розуміє. Ти намагаєшся в усьому догодити, А твоє серце з кожним днем чорніє. У цьому світі легко лиш одне - Заходити у лабіринт нещастя. Для когось в ньому пишеться есе, А хтось ступив у вир безчасся.
2020-05-28 00:07:37
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4131
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4496