" Час летить "
Всі говорили :" час летить ! " А я живу неначе вічна Чекаю щастя , що бренить Ставлю питання все одвічне : " Скільки чекать прийдеться ще , На мить коротку насолоди ? " А рік за роком промайне Сховає в скриню мою вроду Коли дозріє вже любов ? Для сильних почуттів серйозних Чекаю рішень знов і знов А ти до цього не приходиш ! Як змучилась моя душа А очі плачуть від розлуки Так хочеться обійм й тепла Та всі чужі - не твої руки ! А серденько бурлить й пече Як жерло сильного вулкану Прошу , спіши поки тебе Люблю , чекаю , надихаюсь . А рік за роком у кулак Ховав по зернятку терпіння Я дуже хочу , щоб ти знав Рукав вже повний - Чекаю щастя вознесіння !
2021-09-03 09:08:36
16
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042