"Куп'юри"
Merian Varner
Чомусь у двадцять першім віці Куп'юри заміняють нам людей Усі в житті неначе човни в морі Втопають у глибинах пристрастей Великі й сильні хвилі у спокуси Шторми бажань потоплять почуття Продали людяність , про доброту забули Усьому ставлять ціни , навіть на людей . Існують цінники уже на щастя І навіть на любов ціна своя вже є Усе духовне , сокровенне й чисте Що саме найдорожче - все твоє Все знищили ці чортові банкноти ! Заполонили душу ,в серце забрели Насправді ж люди бідняки й банкроти Коли безцінні речі продали !
2021-05-11 09:52:25
5
0
Інші вірші поета
" Новий рік " " Не журись " " Парад лицемірства " " Ти весь ідеальненький "
Інші поети
Pame
@Pame
LenaLee97
@LenaLee97
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2034
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12318