" Осінь настала "
Merian Varner
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
2026-06-13 17:56:43
0
0
Інші вірші поета
" Усе життя лиш обіцяв " " Погрязла доля у пітьмі " " Гіркіша лиш печаль " "Весна"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5875
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2593