Вона стерегла його секрети..
Вона стерегла його секрети, Вона чекала на нього невтомно. Малювала кожну ніч портрети, Дивилася в небо на ночі чорні. Вона так сміялась, що заплакатись можна.. Лише раз на сто років стрічають подібні зізнання. Вона не думала,що бодай на щось спроможна, Та зустріла кохання. Поки пишуться пісні і цитати, Вона просто хоче його пам'ятати. І любити так щиро, немов уперше, Не забути жодне з його звершень. Вона буде битися проти світу, Попри зло,біль і ненависті завісу. Її серце при цьому шалене й глибоке, І він знає про її джерела й уроки. І він знає про кожну з її поразок. І вона для нього відкрилася,наче книга. Він каже,що біль минає із часом. Але очі не брехатимуть нині. Її історії можуть бути найкращою прозою в світі. Та їх, як і її, ніхто не побачить. Відстань з'їдає щасливі миті. Ніхто не знає, ніхто не бачить.
2023-02-11 19:39:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ангеліна Пилипенко
Супер, дуже класний вірш😍😍 Ти повернулася на Surgebook?
Відповісти
2023-02-11 19:40:18
1
Мілена_Мі
@Ангеліна Пилипенко Дякую.💌 Думаю,так.)
Відповісти
2023-02-11 19:41:03
Подобається
Ангеліна Пилипенко
@Мілена_Мі Подальшого розвитку тобі в цьому) Бо я думаю, я покину Surgebook після того, як мене абсолютно несправедливо заблокували... тільки знайду інше вмістилище для творів, і, звичайно, продовжуватиму творити😌
Відповісти
2023-02-11 20:09:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4052
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17025