Одна із тисячі історій..
Оленка.12 років було взимку.
Тоді ще зробили їй святковий знімок.
Оленка стоїть, в руках тримає торт,
В очах дитяча радість бринить навколо турбот.
Тоді ще Оленка не знала що таке страх,
Дивилась на чарівний світ, що здавався без вад.
Одного разу в ночі хтось постукав у двері.
Оленка більше не вірить в добро і хоче вернутися в іншу еру.
Кажуть, вона мала, багатьох речей не розуміє.
Мабуть, не хочуть забирати хоча б в дитини надію.
Але їй багато роз'ясняти не треба.
Тато пішов воювати, Оленка почула сирену.
За мить вони з мамою вже у підвалі,
Там Оленка зустріла людей, подумала "як на вокзалі! "
У кожного з них в очах вона бачила сльози й страх.
Оленка почала сумніватися, що є, як в казках, добрий птах.
Оленка встає під звуки сирен– знайомий будильник.
Вчора потрапив снаряд у сусідній будинок.
Оленка не знала, як на це відреагувати,
Боялась дивитись туди, де раніше була чиясь хата.
Люди казали мамі, що треба кудись тікати.
Мала тоді весь день не виходила із кімнати.
А потім, коли вона була у бабусі– повідомили новину,
Що ракета зачепила кухню , в якій мама готувала їжу.
І тепер Оленку забрала тітка, сестра мами.
Дівчинку тепер поселили десь в Польщі, сказавши щоб перечекала.
Оленка мовчала,кричала лише німота,
Оленці 13 , на фото в її погляді мерзлота.
2022-11-08 18:03:29
5
1