Дощ

Мілена_Мі

Пора суму і тишини, Коли очі піднімуться в небо. Ти побачиш справжні мости, Що зжигають себе без потреби. Хмаринок зовсім не видно, І птахи ледь -ледь літають. В таку пору смутку, Не хочеться бачить деталей. Якщо причин не має, Ти просто глянь на небо. І нічого там не побачиш, Серед дощових наметів. Тебе поглинає печаль, Що огортає пелиною. Без причини жити - страх, А життя без урону - погоня. ~Мілена~

2021-04-13 16:53:27

Інші вірші поета

"Не всі птахи літати можуть..." Присвячено Україні! Час вичерпався... Мистецтво?

Інші поети

Alina Bush

@alina_bush

Dr.Theo

@Foli_officiel

Viktoria Miller

@Kegramm

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1258

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5639