"Привид"
В темному закутку сирого вечора, Він повстав із глибокого місця. Привид вийшов у світ людей, Неначе німа пісня. Він кружляв над тихим містом, І шукав собі друзів в дорогу. Але всі його боялись, Мов він сама страшна потвора. Хоча привид був зовсім іншим, І нікого не міг образить. Він боявся цього світу, Що з'їдає всі наші мрії. Просто люди судять інших По палітрі своїх кольорів. І тікати вже не сила, Від таких, гнилих створінь. Але він невпинно шукав, Ту надію, яка допоможе... Знайти у світі шлях, Де душа для людини дорожча. Де знецінюється страх... Де всі люди дружні і добрі. Якщо ви зустрінете цей край, Обов'язково нас зустріньте без злості. ~Мілена~
2021-04-12 10:09:02
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сандра Мей
Вірш дійсно казковий💖. Але ви написали: Хоча привид був зовсім інших. Може ви мали на увазі: Хоча привид був зовсім іншим? (Хоча сама я не ідеал)
Відповісти
2021-04-12 19:50:43
Подобається
Мілена_Мі
@Сандра Мей Так, просто зробила помилку. Дякую, що помітили. ☺
Відповісти
2021-04-13 04:15:06
1
Сандра Мей
@Мілена_Мі Завжди будьласка😉
Відповісти
2021-04-13 04:18:26
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1477
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4822