Мистецтво?
Мілена_Мі
Можливо, видалю Я це мистецтво, Воно хіба потрібне тут комусь? Ні, тут лише живе моє єство, Але мені давно вже все-одно. Бо тут хіба ковток цікавості живе, Чи просто це мистецтво потім все згниє? Я вже засвоїла урок, Що людям подобається переполох. Що всі вже полюбили Інтернет Ну а талант - незрозумілий тренд. Ми за цікавим дійством гонемося нанівець, Але нас програмують, мов ми стадо овець. Хоча ми люди, Маємо творити. У кожного своя іскра живе, І вже ніколи не помре. Якщо ти хочеш сяяти яскраво, Щоби не потопити свій талант. То просто слухай серце , йдучи прямо, Туди, де відчуваєш ти потребу без порад.
2021-08-06 18:33:34
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Зроблю все можливе! 💞
Відповісти
2021-08-06 20:40:52
1
Тетяна
Ваші вірші пречудові! Ви пишете, все так доречно, в ціль, так світло, зрозуміло!❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2021-08-07 13:07:46
1
Мілена_Мі
@Тетяна Дуже дякую!!! 💫
Відповісти
2021-08-08 19:07:39
Подобається
Інші вірші поета
Інтернет Подивися.... Одна із тисячі історій.. Мрія...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3931
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4527