Мистецтво?
Можливо, видалю Я це мистецтво, Воно хіба потрібне тут комусь? Ні, тут лише живе моє єство, Але мені давно вже все-одно. Бо тут хіба ковток цікавості живе, Чи просто це мистецтво потім все згниє? Я вже засвоїла урок, Що людям подобається переполох. Що всі вже полюбили Інтернет Ну а талант - незрозумілий тренд. Ми за цікавим дійством гонемося нанівець, Але нас програмують, мов ми стадо овець. Хоча ми люди, Маємо творити. У кожного своя іскра живе, І вже ніколи не помре. Якщо ти хочеш сяяти яскраво, Щоби не потопити свій талант. То просто слухай серце , йдучи прямо, Туди, де відчуваєш ти потребу без порад.
2021-08-06 18:33:34
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Зроблю все можливе! 💞
Відповісти
2021-08-06 20:40:52
1
Тетяна
Ваші вірші пречудові! Ви пишете, все так доречно, в ціль, так світло, зрозуміло!❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2021-08-07 13:07:46
1
Мілена_Мі
@Тетяна Дуже дякую!!! 💫
Відповісти
2021-08-08 19:07:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4520
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2069