"Квітка "
Мілена_Мі
Ти ідеш по світу, мов квітка, Що росте, аби вижити швидко. А вже потім шукати навколо, Пережитки минулих історій. Ти хотіла б пробитися в світ той, Що наповнений виром загадок. І прожити достойнеє літо, Щоб заснула з тобою ця згадка. Ти – маленьке створіння природнє, І тебе розтоптали так швидко. Хоч ти дуже хотіла собою Милуватися цілу зиму. Ти хотіла знайти в собі сили, Полюбити себе в різний час. Та людська доля – зовсім не квітка, Ну а квітка–це доля людська. ~Мілена~
2021-04-11 05:14:21
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мілена_Мі
Дякую☺
Відповісти
2021-04-12 19:28:26
Подобається
Сандра Мей
повністю з вами згодна
Відповісти
2021-04-12 19:54:23
Подобається
Мілена_Мі
Дякую за коментар. Обов'язково виправлю помилку)
Відповісти
2021-05-05 17:12:29
Подобається
Інші вірші поета
"Не всі птахи літати можуть..." Потяг... Віра. Час вичерпався...
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1888
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2558