"Квітка "
Мілена_Мі
Ти ідеш по світу, мов квітка, Що росте, аби вижити швидко. А вже потім шукати навколо, Пережитки минулих історій. Ти хотіла б пробитися в світ той, Що наповнений виром загадок. І прожити достойнеє літо, Щоб заснула з тобою ця згадка. Ти – маленьке створіння природнє, І тебе розтоптали так швидко. Хоч ти дуже хотіла собою Милуватися цілу зиму. Ти хотіла знайти в собі сили, Полюбити себе в різний час. Та людська доля – зовсім не квітка, Ну а квітка–це доля людська. ~Мілена~
2021-04-11 05:14:21
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мілена_Мі
Дякую☺
Відповісти
2021-04-12 19:28:26
Подобається
Сандра Мей
повністю з вами згодна
Відповісти
2021-04-12 19:54:23
Подобається
Мілена_Мі
Дякую за коментар. Обов'язково виправлю помилку)
Відповісти
2021-05-05 17:12:29
Подобається
Інші вірші поета
Там , де заходить сонце... "Привид" Маленьку крапку я поставлю... Чоловіча печаль.
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1483
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5779