Там , де заходить сонце...
Мілена_Мі
Там , де заходить сонце буду жити Я, Де день і ніч зустрінеться на схилі. Де захід вимальовує стежину, Із золотого сяйва маяка. Там буду Я...На цьому горизонті Прощаємося з сонцем ми щодня. І міліарди визирнуть в віконце, Щоби побачити зникання ліхтаря. В отой момент всі дивляться за обрій, І думки наші стелять сонцю шлях. Якою йде у небуття ця зірка, Щоб зранку знову сяяти для нас.
2021-08-05 20:53:16
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Мілена_Мі
@sunrise Дякую
Відповісти
2021-08-05 21:12:57
1
Анастасия Дутка
вау це дуже гарно😍💔
Відповісти
2021-08-05 21:46:40
1
Мілена_Мі
@Анастасия Дутка Дякую 🐱
Відповісти
2021-08-05 21:48:24
Подобається
Інші вірші поета
.Блукання. Мистецтво? Маленьку крапку я поставлю... Про книги...
Інші поети
Anjali_ R
@rawatanjali949
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14105
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505