Там , де заходить сонце...

Мілена_Мі

Там , де заходить сонце буду жити Я, Де день і ніч зустрінеться на схилі. Де захід вимальовує стежину, Із золотого сяйва маяка. Там буду Я...На цьому горизонті Прощаємося з сонцем ми щодня. І міліарди визирнуть в віконце, Щоби побачити зникання ліхтаря. В отой момент всі дивляться за обрій, І думки наші стелять сонцю шлях. Якою йде у небуття ця зірка, Щоб зранку знову сяяти для нас.

2021-08-05 20:53:16

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Мілена_Мі

@sunrise Дякую

Відповісти

2021-08-05 21:12:57

1

Анастасия Дутка

вау це дуже гарно😍💔

Відповісти

2021-08-05 21:46:40

1

Мілена_Мі

@Анастасия Дутка Дякую 🐱

Відповісти

2021-08-05 21:48:24

Подобається

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2397

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2654