Там , де заходить сонце...

Мілена_Мі

Там , де заходить сонце буду жити Я, Де день і ніч зустрінеться на схилі. Де захід вимальовує стежину, Із золотого сяйва маяка. Там буду Я...На цьому горизонті Прощаємося з сонцем ми щодня. І міліарди визирнуть в віконце, Щоби побачити зникання ліхтаря. В отой момент всі дивляться за обрій, І думки наші стелять сонцю шлях. Якою йде у небуття ця зірка, Щоб зранку знову сяяти для нас.

2021-08-05 20:53:16

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Мілена_Мі

@sunrise Дякую

Відповісти

2021-08-05 21:12:57

1

Анастасия Дутка

вау це дуже гарно😍💔

Відповісти

2021-08-05 21:46:40

1

Мілена_Мі

@Анастасия Дутка Дякую 🐱

Відповісти

2021-08-05 21:48:24

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4539

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3856