Мрія...
Ти сидиш у просторій кімнаті, Із запаленим серцем й очима. Вони світло тобі заміняють, І говорять про щось значиме. Ти береш у руки гітару, І запалюєш іскри миттєво. Ти прагнеш створити багаття, Хоч ціна за це буде мізерна. Ти так хочеш знайти тих людей, Що так само вірять у мрію. Що важливим бачать світ, Де є музика , прагнення й сила. Віра в те, що хтось сприйме твій дар, І оцінить невтомні старання. І, дивившись у очі їм, Будеш бачити світло й визнання. Іскри, що живуть у тобі, Й спонукають до дій рішучих. Ти побачиш їх у всіх, Хто підспівує занадто гучно.
2021-12-11 06:46:36
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3266
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1994