Мрія...
Ти сидиш у просторій кімнаті, Із запаленим серцем й очима. Вони світло тобі заміняють, І говорять про щось значиме. Ти береш у руки гітару, І запалюєш іскри миттєво. Ти прагнеш створити багаття, Хоч ціна за це буде мізерна. Ти так хочеш знайти тих людей, Що так само вірять у мрію. Що важливим бачать світ, Де є музика , прагнення й сила. Віра в те, що хтось сприйме твій дар, І оцінить невтомні старання. І, дивившись у очі їм, Будеш бачити світло й визнання. Іскри, що живуть у тобі, Й спонукають до дій рішучих. Ти побачиш їх у всіх, Хто підспівує занадто гучно.
2021-12-11 06:46:36
6
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3429
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12157