Мрія...
Ти сидиш у просторій кімнаті, Із запаленим серцем й очима. Вони світло тобі заміняють, І говорять про щось значиме. Ти береш у руки гітару, І запалюєш іскри миттєво. Ти прагнеш створити багаття, Хоч ціна за це буде мізерна. Ти так хочеш знайти тих людей, Що так само вірять у мрію. Що важливим бачать світ, Де є музика , прагнення й сила. Віра в те, що хтось сприйме твій дар, І оцінить невтомні старання. І, дивившись у очі їм, Будеш бачити світло й визнання. Іскри, що живуть у тобі, Й спонукають до дій рішучих. Ти побачиш їх у всіх, Хто підспівує занадто гучно.
2021-12-11 06:46:36
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3079
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9292