Мрія...
Ти сидиш у просторій кімнаті, Із запаленим серцем й очима. Вони світло тобі заміняють, І говорять про щось значиме. Ти береш у руки гітару, І запалюєш іскри миттєво. Ти прагнеш створити багаття, Хоч ціна за це буде мізерна. Ти так хочеш знайти тих людей, Що так само вірять у мрію. Що важливим бачать світ, Де є музика , прагнення й сила. Віра в те, що хтось сприйме твій дар, І оцінить невтомні старання. І, дивившись у очі їм, Будеш бачити світло й визнання. Іскри, що живуть у тобі, Й спонукають до дій рішучих. Ти побачиш їх у всіх, Хто підспівує занадто гучно.
2021-12-11 06:46:36
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4924
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4774