Нема кінця.
Нема кінця. Хіба можливо прожити без лиця? Хіба варто шукати десь сенс, Чи все краще звести нанівець? Чи варто шукати там, де пусто? Чи краще відшукати новий згусток? О, ні! Є рішення простіше! Забить на все і жити повільніше. Не бігти в гонитві за недосяжним, Або за тим, що здається поблажним. Вимкнути всіх і все на землі, Бути епіцентром власних подій. Якщо танцювати, то лише розкуто. Якщо кохати, то тільки щиро. Якщо пробачати, то назавжди. А негатив прибрати навічно.
2022-02-05 06:56:44
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619