Нема кінця.
Мілена_Мі
Нема кінця. Хіба можливо прожити без лиця? Хіба варто шукати десь сенс, Чи все краще звести нанівець? Чи варто шукати там, де пусто? Чи краще відшукати новий згусток? О, ні! Є рішення простіше! Забить на все і жити повільніше. Не бігти в гонитві за недосяжним, Або за тим, що здається поблажним. Вимкнути всіх і все на землі, Бути епіцентром власних подій. Якщо танцювати, то лише розкуто. Якщо кохати, то тільки щиро. Якщо пробачати, то назавжди. А негатив прибрати навічно.
2022-02-05 06:56:44
6
0
Інші вірші поета
А власне, навіщо? Потяг... Мистецтво? Маленьку крапку я поставлю...
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9369