Нема кінця.
Мілена_Мі
Нема кінця. Хіба можливо прожити без лиця? Хіба варто шукати десь сенс, Чи все краще звести нанівець? Чи варто шукати там, де пусто? Чи краще відшукати новий згусток? О, ні! Є рішення простіше! Забить на все і жити повільніше. Не бігти в гонитві за недосяжним, Або за тим, що здається поблажним. Вимкнути всіх і все на землі, Бути епіцентром власних подій. Якщо танцювати, то лише розкуто. Якщо кохати, то тільки щиро. Якщо пробачати, то назавжди. А негатив прибрати навічно.
2022-02-05 06:56:44
6
0
Інші вірші поета
Ти дивишся, але не спостерігаєш... Віра. Чоловіча печаль. Потяг...
Інші поети
Sham Am
@sham_am
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3134
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1850