Віра.
Мілена_Мі
Що таке віра? Людська ілюзія чи інстинкти звіра? Надія на вищі сили всесвітні, Чи власний страх? Люди починають вірити снам. Люди починають вірити в Бога. Моляться тихо, не бачать лихого. Хоча воно існує поруч, Ми, інколи, створюємо його власноруч. Ми все скидаємо на Бога, В усьому винний наш творець. А потім живемо потроху, І сподіваємось на щасливий кінець. Ми можемо ламатись і вставати, Казати, що це все зробив Він сам. Але немає в світі більшої утрати, Ніж перестати вірить небесам.
2022-10-25 18:38:54
5
0
Інші вірші поета
Присвячено Україні! Інтернет Подивися.... Мистецтво?
Інші поети
Yunus Arpacı
@yunusarpc
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11028
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9457