Майбутнє..
Час летить дуже швидко, Ти не маєш сил зупинити. І буває так на світі, Що біжимо ми тільки вниз. Для нас всі двері відчинені, І не має меж ніде. Головне – відлічити, Вогонь і воду завжди. Ти один, як в пустелі, Тобі треба знайти джерело. І немає кінцю каруселі, Що обертається всім на зло... Тільки ти один зможеш точно, Знайти свій шлях у житті. І ти сам собі допоможеш, Бо ніхто не допоможе тобі. Ця драбина веде тільки вверх, Якщо ти хочеш туди. Досягти цілей своїх, Зможеш навіть в дощові дні. Слідуй мрії! Живи і твори! Знай, що все у житті прекрасно. І зрозумій, що ти головний, У своєму майбутньому ясному.
2021-05-08 07:44:02
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Після однієї ситуації тут ... у мене відпало бажання будь-що публікувати
Відповісти
2021-08-04 19:20:11
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі а що трапилось?
Відповісти
2021-08-04 19:20:34
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі Хай що б там не трапилось це немає руйнувати й знищувати ваш талант тут. Якщо ви здаєтесь то це буде катастрофа ми тут всі одне за одного ми підтримаємо. Бо не можна щоб згинула наша українська творчість!
Відповісти
2021-08-04 19:25:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2602
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1592