Майбутнє..
Час летить дуже швидко, Ти не маєш сил зупинити. І буває так на світі, Що біжимо ми тільки вниз. Для нас всі двері відчинені, І не має меж ніде. Головне – відлічити, Вогонь і воду завжди. Ти один, як в пустелі, Тобі треба знайти джерело. І немає кінцю каруселі, Що обертається всім на зло... Тільки ти один зможеш точно, Знайти свій шлях у житті. І ти сам собі допоможеш, Бо ніхто не допоможе тобі. Ця драбина веде тільки вверх, Якщо ти хочеш туди. Досягти цілей своїх, Зможеш навіть в дощові дні. Слідуй мрії! Живи і твори! Знай, що все у житті прекрасно. І зрозумій, що ти головний, У своєму майбутньому ясному.
2021-05-08 07:44:02
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Після однієї ситуації тут ... у мене відпало бажання будь-що публікувати
Відповісти
2021-08-04 19:20:11
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі а що трапилось?
Відповісти
2021-08-04 19:20:34
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі Хай що б там не трапилось це немає руйнувати й знищувати ваш талант тут. Якщо ви здаєтесь то це буде катастрофа ми тут всі одне за одного ми підтримаємо. Бо не можна щоб згинула наша українська творчість!
Відповісти
2021-08-04 19:25:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2839
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4077