Майбутнє..
Час летить дуже швидко, Ти не маєш сил зупинити. І буває так на світі, Що біжимо ми тільки вниз. Для нас всі двері відчинені, І не має меж ніде. Головне – відлічити, Вогонь і воду завжди. Ти один, як в пустелі, Тобі треба знайти джерело. І немає кінцю каруселі, Що обертається всім на зло... Тільки ти один зможеш точно, Знайти свій шлях у житті. І ти сам собі допоможеш, Бо ніхто не допоможе тобі. Ця драбина веде тільки вверх, Якщо ти хочеш туди. Досягти цілей своїх, Зможеш навіть в дощові дні. Слідуй мрії! Живи і твори! Знай, що все у житті прекрасно. І зрозумій, що ти головний, У своєму майбутньому ясному.
2021-05-08 07:44:02
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Після однієї ситуації тут ... у мене відпало бажання будь-що публікувати
Відповісти
2021-08-04 19:20:11
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі а що трапилось?
Відповісти
2021-08-04 19:20:34
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі Хай що б там не трапилось це немає руйнувати й знищувати ваш талант тут. Якщо ви здаєтесь то це буде катастрофа ми тут всі одне за одного ми підтримаємо. Бо не можна щоб згинула наша українська творчість!
Відповісти
2021-08-04 19:25:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2368
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2755