Майбутнє..
Мілена_Мі
Час летить дуже швидко, Ти не маєш сил зупинити. І буває так на світі, Що біжимо ми тільки вниз. Для нас всі двері відчинені, І не має меж ніде. Головне – відлічити, Вогонь і воду завжди. Ти один, як в пустелі, Тобі треба знайти джерело. І немає кінцю каруселі, Що обертається всім на зло... Тільки ти один зможеш точно, Знайти свій шлях у житті. І ти сам собі допоможеш, Бо ніхто не допоможе тобі. Ця драбина веде тільки вверх, Якщо ти хочеш туди. Досягти цілей своїх, Зможеш навіть в дощові дні. Слідуй мрії! Живи і твори! Знай, що все у житті прекрасно. І зрозумій, що ти головний, У своєму майбутньому ясному.
2021-05-08 07:44:02
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Після однієї ситуації тут ... у мене відпало бажання будь-що публікувати
Відповісти
2021-08-04 19:20:11
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі а що трапилось?
Відповісти
2021-08-04 19:20:34
Подобається
Сандра Мей
@Мілена_Мі Хай що б там не трапилось це немає руйнувати й знищувати ваш талант тут. Якщо ви здаєтесь то це буде катастрофа ми тут всі одне за одного ми підтримаємо. Бо не можна щоб згинула наша українська творчість!
Відповісти
2021-08-04 19:25:11
Подобається
Інші вірші поета
Подивися.... Кожен день - на перемотці... Нема кінця. Там , де заходить сонце...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1263
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3527