Душу забрала війна

Деміра Рейн

Найстрашніше не опізнаним лишитись, загубитись поміж сотень інших. Найстрашніше не прокинутися більше, не побачити коли усе скінчиться. Найстрашніше, якщо завтра у ранній порі, до когось з нас світанок не прийде. Найстрашніше те, що яма та у дворі, весь цей час чекала лиш мене. Найстрашніше бачити ракети в небі, і сирени вічні чути за вікном, Найстрашніше розбирати ті руїни, що ще вчора називав своїм домом. Найстрашніше коли дітки помирають, не сказавши слово "мама" за життя. Найстрашніше, коли слів не вистачає, коли обриває все лиш мить одна. Хоча знаєш, найстрашніше – відчувати, пережити тони болю на собі, Найстрашніше біль в собі ховати, який з'їсть всередині усе живе в тобі. Найстрашніше – жити в світі цьому, коли сотень кращих вже нема, Й геть не страшно помирать самому, коли душу й так забрала ця війна.

2022-10-08 21:15:33

9

0

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1427

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1729