Харків
Деміра Рейн
Небо як завжди хмурилось, Харків лягає спати, Люди там не зажурені, вміють духом триматись. Всі такі теплі й добрі, будь-кого пригостять, Не лишать тебе надворі, залюбки прихистять. Харків, тримайся, друже, хай прапори майорять, Ти ж бо знаєш, як дуже, всі твої хочуть назад. Заховатися десь по квартирах, дивитися свої серіали, Ніби втекти від себе, не вірити в дурну реальність... Але сирени рвуть небо, на мільярди частин, Харків, триматися треба, бач, як тримається Схід!... Небо, як завжди хмурилось, Харків лягає спати, Завтра він знов прокинеться, щоби перемагати. 26.07.22
2022-10-03 18:33:31
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Деміра Рейн
що це?
Відповісти
2022-10-03 18:43:30
Подобається
Стася Руда
Чудовий вірш! Харків - місто мого серця ♥️
Відповісти
2022-10-03 18:45:11
1
Veil
Як же я скучила за рідним містом. Харків прекрасний в осінніх барвах, але цього року ми з ним не разом. Дякую за вірш.
Відповісти
2022-10-03 18:54:08
1
Інші вірші поета
На білому фоні Чи зможеш ти ? Вони – це ми . ВУЛИЦІ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15674
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1539