ХОЛОДНИЙ ГРУДЕНЬ

Деміра Рейн

я сьогодні сам не свій, я сьогодні холодний грудень... знайдений серед снів, котрі люди б хотіли забути. я сьогодні кімната пуста, занурена в майже спокій, і вчергове без світла й тепла, з напівльодяним підвіконням. я сьогодні мерехтливі зірки, біла ніч від морозу і снігу. чорні вікна сірих будівль, дивний вий жорстокого вітру. я сьогодні сам не свій, я сьогодні ніби й як грудень... але скільки б не минуло місяців — вони всі носитимуть назву лютий. 01.12.22 21:21

2022-12-02 20:38:00

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Veil

Останній рядок влучив у саме серце. Зворушливо

Відповісти

2022-12-02 20:52:40

Деміра Рейн

@Veil ❤️🫂

Відповісти

2022-12-02 20:54:37

Інші вірші поета

СТРІЛЯЙ Боюся Всесвіт у твоїх очах... Помирати кожного дня

Інші поети

Лео Лея

@lesya_yurp

Joyful Willow

@Joyful_willow

J. Allman

@jj_allman

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9211

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5902