ХОЛОДНИЙ ГРУДЕНЬ
я сьогодні сам не свій, я сьогодні холодний грудень... знайдений серед снів, котрі люди б хотіли забути. я сьогодні кімната пуста, занурена в майже спокій, і вчергове без світла й тепла, з напівльодяним підвіконням. я сьогодні мерехтливі зірки, біла ніч від морозу і снігу. чорні вікна сірих будівль, дивний вий жорстокого вітру. я сьогодні сам не свій, я сьогодні ніби й як грудень... але скільки б не минуло місяців — вони всі носитимуть назву лютий. 01.12.22 21:21
2022-12-02 20:38:00
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Veil
Останній рядок влучив у саме серце. Зворушливо
Відповісти
2022-12-02 20:52:40
1
Деміра Рейн
@Veil ❤️🫂
Відповісти
2022-12-02 20:54:37
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2692
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4141