Хвилі .
Деміра Рейн
Кажуть , що хвилі , Не завжди до берега б'ють , Якщо ми в морі , Тоді нам судилось потонуть . Прозора вода , Так сильно манить донизу , Холодна вона , Й тіло до нитки пронизує . Я ще тримаюсь , Допоки сил вистачає , Я залишаюсь , Вода мене не відпускає . Я не відпливаю , Мене течія віднесе . Я зачекаю , Поки закінчиться все .
2021-01-06 20:02:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Akeldama
Жах!!))) Проте до змісту можно придивитися трохи під іншим кутом. Ви, мені здається, мали на увазі нещасне кохання, ну чи іншу якусь напасть. Але я трохи відійду в бік та узагальню. Адже мені дуже до вподоби словосполучення "хвилі життя". І з такої точки зору, під морем можна розуміти увесь життєвий шлях з усіма його вадами і спокусами. Вірш мене захопив.))
Відповісти
2021-01-06 20:17:11
2
Деміра Рейн
@ Akeldama Дякую дуже .🤗
Відповісти
2021-01-06 20:30:30
1
Інші вірші поета
Душу забрала війна Кохання учить прощати RED Для тебе ...
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Jubilee Rendon
@JustmeJubilee
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
43
15
1196
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8580