Хвилі .
Кажуть , що хвилі , Не завжди до берега б'ють , Якщо ми в морі , Тоді нам судилось потонуть . Прозора вода , Так сильно манить донизу , Холодна вона , Й тіло до нитки пронизує . Я ще тримаюсь , Допоки сил вистачає , Я залишаюсь , Вода мене не відпускає . Я не відпливаю , Мене течія віднесе . Я зачекаю , Поки закінчиться все .
2021-01-06 20:02:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Akeldama
Жах!!))) Проте до змісту можно придивитися трохи під іншим кутом. Ви, мені здається, мали на увазі нещасне кохання, ну чи іншу якусь напасть. Але я трохи відійду в бік та узагальню. Адже мені дуже до вподоби словосполучення "хвилі життя". І з такої точки зору, під морем можна розуміти увесь життєвий шлях з усіма його вадами і спокусами. Вірш мене захопив.))
Відповісти
2021-01-06 20:17:11
2
Деміра Рейн
@ Akeldama Дякую дуже .🤗
Відповісти
2021-01-06 20:30:30
1
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4714
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10350