Помирати кожного дня
Деміра Рейн
Перестань малювати листи, І казати, що все буде добре. Перестань говорити «свої», Вони завтра тебе потоплять. Вже немає рідних людей, Замість них полишався попіл. Стільки теплих знайомих очей, Приходять лиш в снах холодних. Перестань, вже немає нічого, І нас двох уже теж не існує. Гостювали у світі чужому, Який нас не тримає з тобою. Перестань сподіватись на краще, Краще жити мертвим життям. Не дізнаєшся, що це найтяжче – Помирати кожного дня.
2022-10-09 21:23:06
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Господи, я не буду примазуватися, але мені вельми подобається твій стиль написання, тільки тому, що він нагадує мій)
Відповісти
2022-10-21 18:56:48
1
Інші вірші поета
ЗАБУДЕТЬСЯ 182 лютого Коли попрощаюсь ! Не сумую я !
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2310
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1989