Помирати кожного дня
Деміра Рейн
Перестань малювати листи, І казати, що все буде добре. Перестань говорити «свої», Вони завтра тебе потоплять. Вже немає рідних людей, Замість них полишався попіл. Стільки теплих знайомих очей, Приходять лиш в снах холодних. Перестань, вже немає нічого, І нас двох уже теж не існує. Гостювали у світі чужому, Який нас не тримає з тобою. Перестань сподіватись на краще, Краще жити мертвим життям. Не дізнаєшся, що це найтяжче – Помирати кожного дня.
2022-10-09 21:23:06
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Господи, я не буду примазуватися, але мені вельми подобається твій стиль написання, тільки тому, що він нагадує мій)
Відповісти
2022-10-21 18:56:48
1
Інші вірші поета
Не сумую я ! Бісова любов Боюся ХОЛОДНИЙ ГРУДЕНЬ
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Black Hole
@Black_Hole
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13258
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361