...
Деміра Рейн
...мені так чогось не вистачає, аж просто до смерті — чогось... бути щасливою хоча би на трошки, здається, що щастя аж ось. мені так не щастить, але знаєш, може це лиш здається, здається, що наше щастя - хтось інший замість нас доб'ється. мені так чогось не по собі, навіть в своєму власному домі. і навіть з своїми рідними людьми, ми ніби як просто знайомі. мені так чомусь тут пусто до жаху, такий спорожнілий цей світ, і хочеться на трошки десь заховатись, від цих набридливих бід.
2022-11-26 19:03:38
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Дуже знайомо. Гарний вірш
Відповісти
2022-11-26 19:04:38
1
Лео Лея
Відгукнулось💖
Відповісти
2022-11-27 07:57:03
1
Аліса Боняр
Просто про мене. Про мої відчуття зараз... Дякую
Відповісти
2024-07-30 21:28:24
1
Інші вірші поета
Бісова любов Чекай мене! 4308 Момент
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11488
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1777