...
Деміра Рейн
...мені так чогось не вистачає, аж просто до смерті — чогось... бути щасливою хоча би на трошки, здається, що щастя аж ось. мені так не щастить, але знаєш, може це лиш здається, здається, що наше щастя - хтось інший замість нас доб'ється. мені так чогось не по собі, навіть в своєму власному домі. і навіть з своїми рідними людьми, ми ніби як просто знайомі. мені так чомусь тут пусто до жаху, такий спорожнілий цей світ, і хочеться на трошки десь заховатись, від цих набридливих бід.
2022-11-26 19:03:38
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Дуже знайомо. Гарний вірш
Відповісти
2022-11-26 19:04:38
1
Лео Лея
Відгукнулось💖
Відповісти
2022-11-27 07:57:03
1
Аліса Боняр
Просто про мене. Про мої відчуття зараз... Дякую
Відповісти
2024-07-30 21:28:24
1
Інші вірші поета
До лісу ... Харків ВУЛИЦІ СВІТЛО
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2543
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2725