...
Деміра Рейн
...мені так чогось не вистачає, аж просто до смерті — чогось... бути щасливою хоча би на трошки, здається, що щастя аж ось. мені так не щастить, але знаєш, може це лиш здається, здається, що наше щастя - хтось інший замість нас доб'ється. мені так чогось не по собі, навіть в своєму власному домі. і навіть з своїми рідними людьми, ми ніби як просто знайомі. мені так чомусь тут пусто до жаху, такий спорожнілий цей світ, і хочеться на трошки десь заховатись, від цих набридливих бід.
2022-11-26 19:03:38
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Дуже знайомо. Гарний вірш
Відповісти
2022-11-26 19:04:38
1
Лео Лея
Відгукнулось💖
Відповісти
2022-11-27 07:57:03
1
Аліса Боняр
Просто про мене. Про мої відчуття зараз... Дякую
Відповісти
2024-07-30 21:28:24
1
Інші вірші поета
Душу забрала війна РЖАВА МІДЬ ... Момент
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Саша Гаврилюк
@Sasha_Havriliuk_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2874
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3224