Боюся
Я боюся вже майже всього, І що більше: померти чи жити. Чи почути – знову вбито когось, Когось із тих, хто був мені рідним. Я боюся, як дитина мала, Не померти, ні жити, нічого. Я боюся — що лишуся одна, Коли всі мої будуть на небі. Я боюся, бо страх ще живий, А все інше – вмерло безслідно, Я не маю вже ніяких почуттів, Їх поховано разом із слізьми. Я боюся нікчемної тиші, Бо здається, то перед кінцем. Все зламавшись, впаде і не вистоїть, Забравши сотні за собою людей. Я боюся, коли все спокійно, Коли майже тривог не бува. Тоді світ стає, як чужий мені Бо я звикла, що поруч вона. Я боюся, не перестати боятись, Коли в очі загляне війна, Я боюся страху піддатись, Він відчуває — я зовсім слабка.
2022-10-06 14:15:53
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Міхаліна
До мурах...
Відповісти
2022-10-06 14:37:14
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8389
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834