Боюсь
Veronа
А я помилялась..ти не той, хто потрібен мені. Я закохана в ворога, але все ще вірю, що ні. Я б хотіла повірити тобі знову. Але знову боюсь залишитись на дні. Я сама собі кажу неправду, Я ошукана своїми мріями, Ти для мене такий недосяжний, Я для тебе така непотрібна. Я не бачу реальності, не бачу тебе справжнього. Ніби сонце очі засліпило, Тобі далеко до ідеального, Але я кохаю тебе, боюсь лиш щоб це почуття мене не вбило. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:37:15
2
0
Інші вірші поета
Кімната В тиші Про наркотики Занадто дорослий
Інші поети
polina_grm
@polina_grm
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3904
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2214