Боюсь
А я помилялась..ти не той, хто потрібен мені. Я закохана в ворога, але все ще вірю, що ні. Я б хотіла повірити тобі знову. Але знову боюсь залишитись на дні. Я сама собі кажу неправду, Я ошукана своїми мріями, Ти для мене такий недосяжний, Я для тебе така непотрібна. Я не бачу реальності, не бачу тебе справжнього. Ніби сонце очі засліпило, Тобі далеко до ідеального, Але я кохаю тебе, боюсь лиш щоб це почуття мене не вбило. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:37:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2354
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2658