Погасла пожежа
Я кохала, а ти насолоджувався Моїм тілом, моєю беспечністю. Грав на моїх почуттях так невдало і рвано, вульгарно. До останнього вірила, приховуючи брудну правду дотепністю. А тепер я нарешті прокинулась і тікаю з цієї гарі. Безпардонний, як і твої думки, Ти увірвався в моє серце і розвів там безлад. Я більше не буду гортати спогади, як сторінки Знаєш, я нарешті відчула сліпого кохання довгожданий спад. Ти це ти, я прекрасно про все це знала, Скільки можна знаходити виправдання недостойним на те істотам? Скільки можна було дурити себе, тільки зараз в тобі ворога впізнала. Я давно вже втратила душевну, особисту цноту. От і все, я горіла тобою ще вчора. І спалила прекрасне поняття кохання. Розпалила пожежу і залізла у неї гола. Я любила, а тепер не люблю, не хочу продовжувати ці вигадані страждання. Прощавай..Я нарешті знайшла свою гордість. (Прощальний) (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 13:23:12
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9486
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4360