Погасла пожежа
Я кохала, а ти насолоджувався Моїм тілом, моєю беспечністю. Грав на моїх почуттях так невдало і рвано, вульгарно. До останнього вірила, приховуючи брудну правду дотепністю. А тепер я нарешті прокинулась і тікаю з цієї гарі. Безпардонний, як і твої думки, Ти увірвався в моє серце і розвів там безлад. Я більше не буду гортати спогади, як сторінки Знаєш, я нарешті відчула сліпого кохання довгожданий спад. Ти це ти, я прекрасно про все це знала, Скільки можна знаходити виправдання недостойним на те істотам? Скільки можна було дурити себе, тільки зараз в тобі ворога впізнала. Я давно вже втратила душевну, особисту цноту. От і все, я горіла тобою ще вчора. І спалила прекрасне поняття кохання. Розпалила пожежу і залізла у неї гола. Я любила, а тепер не люблю, не хочу продовжувати ці вигадані страждання. Прощавай..Я нарешті знайшла свою гордість. (Прощальний) (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 13:23:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6953
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5910