Задзеркалля
Він там, у холодних долонях нестримного жалю. Більше приводу не дам, більше не бажаю. Біль спить, його гордість приспала. Лежить, по той бік заздеркалля. Комусь терпкий смак насолоди до вподоби, А для когось приторно до нудоти. Ми малюємо казку, якої немає насправді. Потрапили в пастку, та досі не віримо правді. Безсовісні, а від того нещасні. Без сумнівів, що марнуємо час свій. Так і треба, сенсу немає, вже смішно. Вимикаю світло і виходжу поспішно. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:25:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6516
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2769