Задзеркалля
Він там, у холодних долонях нестримного жалю. Більше приводу не дам, більше не бажаю. Біль спить, його гордість приспала. Лежить, по той бік заздеркалля. Комусь терпкий смак насолоди до вподоби, А для когось приторно до нудоти. Ми малюємо казку, якої немає насправді. Потрапили в пастку, та досі не віримо правді. Безсовісні, а від того нещасні. Без сумнівів, що марнуємо час свій. Так і треба, сенсу немає, вже смішно. Вимикаю світло і виходжу поспішно. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:25:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8257
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410